Одна з авторів ідеї та власне створення книги і фільму, старший науковий співробітник повітового музею Сату-Маре, голова Союзу українців у Румунії доктор Люба Горват розповіла, що робота над книгою тривала два роки. Розпочалася у 2013-му і закінчилася у серпні 2015 року. Так, як вони мають майже з півтора десятка європейських грантів, одним із задумів працівників музею було вивчення народного костюма Велятина.
- У багатьох селах поширюється тенденція до занепаду старих традицій, зокрема народного вбрання. Тому ми вирішили зняти про це фільм і видати книгу, де через фото показали, які гарні костюми мали наші діди та бабусі. А основною нашою метою було дати молоді зрозуміти, що треба зберігати свій народний костюм, не забувати і продовжувати традиції своїх дідів-прадідів, - розповідає пані Люба.
Сюжет фільму полягає у розповідях представників того чи іншого населеного пункту про особливості їхньої вишивки, про їхнє вбрання та традиції його виготовлення: як вирощувалася сировина, як виготовлялася нитка, тканина, процес пошиття, як і коли одягався той чи інший елемент одягу.
Проводилися румунські дослідження як на Закарпатті, зокрема ще і в с.Хижа,Новоселиця, Черна, у гуцульських горах та угорських селах, так і в Сату-Маре. Загалом за час роботи, розповідають етнограф Адела Добреску та працівник повітового музею доктор Марія Лобонц-Пушкаш, ними було опитано близько трьохсот респондентів від найменших (вихованців садочків) до найстарших (понад 90 років)носіїв традицій вишивання. Люба Горват зізнається, що у ході роботи вони помітили, що дуже мало що відмінне у румунському та українському, власне закарпатському вишиванні вбрання, хіба дещо у кольорах. Навпаки костюми дуже схожі.
- Ми старалися детально передати особливості вишивання у різних регіонах Закарпаття та повіту Сату-Маре. Хоч роботи ще дуже багато. Вже маємо нові напрацювання і продовжуватимемо працювати у цьому напрямку, - каже пані Люба. – Головне, аби люди мали бажання берегти свої традиції і повертатися до них.
Тішиться таким неабияким цінним історичним доробком та подарунком і господар Велятина Жанна Микитюк. Вона розповіла, що румунська сторона запропонувала їм взяти участь у презентації велятинського вбрання, щоб порівняти, виокремити щось важливе, спільне та відмінне від костюмів Мараморошського краю.
- Оскільки у нас спільна історія з Мараморошським краєм, ми дійсно були учасниками цього проекту. Декілька родин взяли у ньому участь, розповідали проте, як створювалася вишиванка, сорочка, чоловіче та жіноче вбрання протягом декількох поколінь. Тобто цей фільм - спогади велятинців про те, яким було вбрання кілька десятиліть тому. І, звичайно, презентували процес самої роботи.
Для нас це дуже важливо, адже це вже значний відбиток в історії Велятина про традиційний народний одяг. Це скарбниця народного звичаю, це джерело минувшини для сучасності.
Тому ми дуже вдячні нашим друзям із Румунії за те, що так популяризують наше Велятино у Європі. Зокрема величезна вдячність голові повітової ради Сату-Маре Андріану Штефу, менеджеру культури Фелічіану Попу, голові Союзу українців у Румунії Любі Горват за те, що вони рекламують наше село за кордоном, - ділиться враженнями Жанна Миколаївна.
Книга на трьох мовах (румунська, українська та англійська) на 400 сторінок «Від нитки до костюма» вийшла тиражем 1000 примірників. І на презентації її та диск із фільмом отримали всі учасники проекту, а також всі сільські установи Велятина.
Khust.Today