Валерій Лунченко і Василь Губаль: «Ми йдемо відроджувати Хустщину!»

7/19/2019 Перегляди 1170 Коментарі 0
Цікава розмова про головне та важливе...

        Об’єднатися заради Закарпаття і рідного району! Два політики, уродженці Хустщини, колишні керівники Закарпатської ОДА, чинні депутати обласної і Верховної рад відповідно, Василь Губаль і Валерій Лунченко оголосили про спільні дії. 
        Вони простими і логічними тезами спростовують чутки й інформують закарпатців та мешканців Хустщини: залишили в минулому суперечки і діють «єдиним фронтом» для інтересів краян.

        «Нам справді немає чого ділити. Те, що мали певну напругу в стосунках через належність до різних політичних команд, було неконструктивним. Слід об’єднуватися, бо це в інтересах Закарпаття. Разом ми можемо зробити більше!», – каже кандидат у Верховну Раду на парламентських виборах-2019 Валерій Лунченко.
        «Ми обидва уродженці Хустщини. І рідний край, Закарпаття, його процвітання, добробут земляків – пріоритет для нас. Непорозуміння слід залишити позаду. Слід об’єднати досвід, до речі, і він у нас спільний – ми обидва керували областю. Тому я сьогодні є довіреною особою Валерія Лунченка як кандидата в народні депутати. Тому ми об’єднали команди і разом працюємо на окрузі, разом ідемо до людей», – розповідає екс-голова Закарпатської ОДА, депутат Закарпатської обласної ради Василь Губаль.

        Запитуємо Валерія Лунченка про його бачення справ в Хустському районі, на 71-му окрузі та загалом Закарпатті.

-Валерію Валерійовичу, які проблеми району вважаєте такими,  що потребують першочергової уваги?

-Програму кандидата в народні депутати ми формували також і на основі зустрічей з людьми. Ми не оминули жодного населеного пункту області. Я вважаю правильним, коли і закони писатимуться на основі вивчення проблем людей. Ми маємо кілька найбільших «больових точок» і відповідно кілька пріоритетів у роботі. Так, слід активізувати процес об’єднання громад, який штучно гальмувався. Яке наше бачення? Об’єднання на засадах не політичних, а на основі економічної доцільності. Створити спроможні, успішні громади, де якнайскоріше вирішувати соціальні проблеми, задовольняти запити людей. Так, потребує уваги соціальна сфера: це медичні й освітні заклади. Без сумніву, дорожня інфраструктура: це біль Закарпаття і, хоча де-не-де вдається залучити кошти на ремонт доріг, до справи слід братися системно. І, як на мене, дуже гостра проблема – сміття.

-Це серйозна тема. Ситуацію в районі можна назвати як не катастрофічною, то дуже складною. Як бачите вирішення?

-На державному рівні й рівні обласному. Бо тут працюватиме лише системний підхід. Це є одним з пунктів нашої програми. А саме – програма переробки відходів з виробництвом у результаті енергії. Комплексний підхід, який дасть змогу вирішити одну з найболючіших проблем району. Про біду зі сміттям люди говорять на кожній зустрічі, у кожному населеному пункті округу. Водночас тема полігонів для відходів дуже гостра, адже жодна громада не дає дозвіл на розміщення сміттєзвалища на своїй території. А через те, що на Закарпатті це загалом складна проблема: малоземелля, труднощі з ландшафтом, заповідні території, близькість до річок і так далі, слід шукати нові прогресивні шляхи і тільки системний спосіб розв’язання. 

-Що як чинний народний депутат, який представляє закарпатців у Верховній раді України, Ви можете зарахувати собі в актив?

-Можу наголосити на тих системних змінах, які відбулися в інфраструктурі Хуста. Справді, за останні роки змінилося те, що не змінювалося десятиліттями. Будівництво нового стадіону вартістю 50 мільйонів гривень, реконструкція Театру драми і комедії, який не тільки має обласний статус, але є й найсучаснішим на Закарпатті, благоустрій центрального парку та, звісно, масштабне оновлення центру Хуста, який і місцеві мешканці, і гості заслужено називають «цукеркою». Також – будівництво доріг, основних артерій міста із заміною комунікацій, а ще – нова школа, котра буде завершена цьогоріч, і дитсадок у селі Кіреші. Звісно, ми з командою не оминули увагою район. Вивчили проблеми освітніх закладів і за останні півроку залучили з державної субвенції близько 25 мільйонів гривень для робіт, які актуальні в школах і дитсадках Хустщини: це і утеплення, і опалення, і вбиральні, і заміна столярки, оновлення навчального обладнання, тощо. 

-У чому перспективи Хустщини?

-Переконаний: Хустщина має колосальний потенціал. У всіх напрямках! Бачимо, як активно розвивається районний центр – Хуст. За останні три роки з’явилися більше 3 тисяч робочих місць, здебільшого завдяки іноземних інвестиціям, і до кінця року, знаю, буде ще, адже будується новий завод. У міста хороший інвестиційний потенціал. Щодо потенціалу туристично-рекреаційного, то район володіє унікальними перевагами. Можна пишатися бальнеологічним курортом «Шаян», термальними купальнями у Велятині та в самому Хусті. Розробляється й проект нового курорту, а це знову додаткові робочі місця і прибутки, це плюс до привабливості району. Працює мережа туристичних локальних атракцій, якими можна пишатися, зокрема, це екоферми. За цією сферою майбутнє, звісно, слід «підтягати» інфраструктуру, передовсім дорожню. 

-Як бачите район і свій виборчий округ через 5 років?

-Бачу, що тут будуть 5-6 успішних об’єднаних територіальних громад. Бачимо, що отримані завдяки реформі додаткові джерела фінансування не просто дозволять покращити інфраструктуру, а дадуть стимул для розвитку, для створення нових проектів, виробництв, атракцій, а відтак у людей буде робота і будуть доходи. Бачу втіленими суттєві зміни щодо ситуації з довкіллям, у першу чергу вирішення проблеми з відходами, революційного вирішення, наголошую! Разом із розширенням меж Хуста місто отримає ще додаткові можливості для залучення інвестицій і створення підприємств. До речі, вже тривають перемовини з серйозним потенційним інвестором у аграрній сфері. Бачу зовсім іншу ситуацію із закладами соціальної сфери, й у освіті, і в охороні здоров’я. 

-До речі, ще одна у прямому сенсі болюча проблема …

-Так, окрім реформованої первинної ланки охорони здоров’я (а тут ще багато роботи!) Хуст може і повинен мати свій потужний медичний центр, в якому б здійснювалися фахові втручання, серйозні операції для жителів цієї частини області. Звісно, медичні заклади такого ґатунку є в Ужгороді і Мукачеві, але і Хустщина, Іршавщина, Тячівщина і Рахівщина потребують умов для надання спеціалізованої медичної допомоги тут, ближче, адже це рятує життя. Й уже сьогодні у районному центрі діє кардіологічний центр, де фахово виконують складні операції, допомагають людям. Треба продовжувати цю справу, створювати госпітальний округ.

-Хуст – це ж не просто одне з міст Закарпаття…

-Так, це одна з історичних столиць регіону і – центр Закарпатської області. Питання якісного сполучення дуже важливе. Я вважаю, що в найближчі роки Хустщина має стати «другою столицею» Закарпаття щодо можливостей. І, так, повторюся, є конкретний план створення належного рівня надання медичних послуг: важливість цього не переоцінити. Упевнений, що район має потенціал, навколо якого можуть гуртуватися і сусідні райони. І, я впевнений, є всі можливості для процвітання – це стосується всього регіону!

        Мешканець прогресивного Нижнього Селища, досвідчений управлінець Василь Губаль проблеми і потреби закарпатців знає не з чуток. Утім, вирішив не балотуватися до Верховної Ради. Та від того життям району і області переймається не менше. Про це і говоримо.


-Чому Ви вирішили підтримати Валерія Лунченка?

-Це було спільним рішенням нашої команди. Певно, було б дурницею нам, двом хустянам, іти по черзі до людей і говорити подібні речі. Адже і він, і я чимало зробили для району, для області. Треба показати нашій закарпатській політичній еліті, що прийшов час спільно ремонтувати Закарпаття. Не сваритися і щось там ділити, а розбудовувати. Своїм прикладом ми це робимо: своїм розумом, досвідом, ресурсом команд, які об’єдналися. Не маємо права гаяти час. Працюємо, щоби дати Хустщині друге дихання. 

-Вважаєте, що за останній час область втратила в розвитку?

-Дуже багато часу змарновано. Зокрема, в реформі децентралізації. Чотири роки тому через політичні чвари ми отримали керівника області, який поставив себе «над законом», у тому числі над Законом про добровільне об’єднання громад. Ми втратили роки і – можливості. Також і в реформуванні первинної ланки медицини, в інфраструктурних змінах, в розбудові Закарпаття та вирішенні його проблем, наприклад, з тими ж відходами, тощо. Область замість здобути позитив, відкотилася назад у багатьох сферах, як от у справах лісового господарства (кажу як фахівець у цій галузі: проблеми серйозні). Щодо реформи, то, об’їжджаючи округ, вкотре впевнюємося, на прикладі, скажімо, Тячівської об’єднаної громади, що слід терміново втілювати такі зміни. Я приємно вражений ситуацію в ОТГ і шкодую, що Хустщину штучно позбавили цих можливостей. Будемо виправляти! Ремонтувати Хустщину!

-Що Вас мотивує до цієї роботи?

-У мене підросли діти і підростають онучки. Так само, як у моїх друзів і партнерів. Ми не проти, аби вони навчалися за кордоном чи, скажімо, якийсь час працювали там, набираючись досвіду. Вони патріоти, не хочуть виїздити із Закарпаття, з України назавжди. І, звісно, не хочемо цього ми. Але вони ставлять питання: що далі? Так от: щоби у них не було таких питань, а були перспективи і гордість за свій край – ми і працюємо. Втрачати час далі не можна, маємо наздоганяти. Мета – розвиток регіону. Сказати, що все одразу буде добре? Звісно, я цього не можу. Сказати, що нас зрозуміли виборці? Сьогодні не на 100%. Але можу сказати: ми не оминули жоден населений пункт округу і почули дуже гострі питання. Я за них вдячний. Сподіваюся, краяни порушують наболілі теми саме тому, що бачать перед собою людей, які можуть їх вирішити. Для цього ми і об’єдналися. У мене є порада виборцям: не вірити тим політикам, які поливають один одного брудом. Є і побажання для молодих політиків, які хочуть все знести на своєму шляху: бути мудрішими. Тому разом будемо робити все, щоби не підвести ту молодь, яка нам повірила. До речі, у нас буде велика зустріч саме з молоддю, не агітаційна: просто хочемо розповісти, що робитимемо і які перспективи має Хустщина. Нам важливо, щоби нас почули ті, кому належить майбутнє району, Закарпаття й України. І, зізнаюся, наша мета – стримати молодих людей від від’їзду, дати їм надію.

-А як саме Ви бачите перспективи Хустщини?

-Об’єднання громад – реформа, яка дає можливості. Так, є населені пункти, які розвиваються незалежно від інших і від тих, хто при владі. Але є села, віддалені від центру, так звані «депресивні», звідки молодь уже просто виїхала, люди зневірилися. Цей процес треба зупинити. Хуст сьогодні розвивається незалежно від політики: механізм запущений, місто живе. Те саме потрібно в інших громадах. Пріоритет – інфраструктура. На якісних дорогах «зав’язані» й інвестиції, і, звісно, комфорт жителів, і туризм. На жаль, останнім часом ті ентузіасти (до речі, я теж серед них), які в своїх селах створюють умови для «зеленого» туризму, зберігають традиції, втрачають саме через проблеми з дорогами. 

        Одне слово, спільно розбудовуватимемо наш рідний край. У доброму настрої – вже скоро відчуємо позитивні зміни, і тільки на краще. І ні, це не мрія. Ми знаємо, як це робити. Й робитимемо. Відроджуватимемо Хустщину, бо це -наша спільна мета!



Розмовляли  журналісти сайту Khust.Today

Коментарі (0)

Додати коментар
Введіть число