«Вівчарство бізнесом не назвеш. Це - лише хобі. Тож, і займаються ним лише справжні ентузіасти», - традиційні проводи овець на Полонину у Горінчові

5/7/2019 Перегляди 567 Коментарі 0
Жителі мальовничого села Горінчова вже декілька років поспіль беруть активну участь у відродженні давніх традицій нашого народу. "Проводи овець на Полонину", що вже переросли у фестиваль, щорічно збирають навколо себе величезну кількість гостей.

  Багато горінчовців пам’ятає, як колись давно, ще в часи Радянського Союзу у Горінчові святили овець. І освячували їх саме в день святого Юрія – покровителя землеробства і скотарства. Кожна вівця, яка йшла у далеку дорогу, освячувалася. Завдяки цьому було спокійніше і вівчарям, і господарям …

 

  У Горінчові і зараз багато людей активно займається вівчарством. І з кожним роком поголів’я цих тварин у селі збільшується. Багато мешканців тримають вівці у своїх домашніх господарствах, не мішаючи з іншими і не відправляючи їх на Полонину. У когось є 10-15 голів, та є у селі господарі, які тримають по 50 і більше.

 

  Та як кажуть горінчівці, овець тримати досить складно, бо ж лише 4 місяці дають сир, а 8 – потрібно на них укладати. Доводиться ще йти й на заробітки, бо ж на вівчарстві прожити не можна. Та й держава колись допомагала, а зараз із цим доволі складно. Вівчарство бізнесом не назвеш. Це - лише хобі. Тож, і займаються ним лише справжні ентузіасти. Ентузіастами можна назвати і вівчарів, які випасають горінчовських овець на Полонині. Ще зовсім молоді хлопці повністю присвятили своє життя цій складній справі. Вони залишають домівки і йдуть у гори. Як там живуть -  розповіли і нам.


  «Збиваєме колибу тамки, - каже один із вівчарів, - матраци си простеляєме; на огни вариме си їсти в котликови. Оден из вуцями, другий ватажит. У 5 часу встаєме дойити,- додає він, - у 7 часу оби вже пушли гет, а в 11 заганяєме, подойили – у 3 маймай упустили и так у 5 увечері загнали, здойили, и маймай упустили їх на удвичур».


  Як кажуть хлопці, диких звірів у далеких горах не бояться, бо за останні роки бачили там лише кабана, хоч чули, що є тут і вовки і ведмеді… Овець пильно стережуть, бо ж за кожну несуть відповідальність.


  Так, вівчарем може стати не кожен. Цієї справи не навчитися – вівчарем потрібно народитися. До речі, зараз хлопці випасатимуть на Полонині близько кількасот овець, а в минулі роки їх було ще більше, бо ж горінчовські отари змішували із вівцями з сусідніх сіл. Ця традиція мала назву «Мішання». Потім було відновлено і традицію освячення. Активну участь у цій справі взяв місцевий житель – Василь Шимон. «То би майже й не було, якби не наш Василь Шимон, бо то чисто на його ентузіазмі», - кажуть жителі села.


  Так, це чудове дійство вже багато років поспіль проводиться саме на території його господарського двору. В урочистій атмосфері овець освячують місцеві священники.


  Сьогодні "Райський куточок" Василя Шимона також зібрав багато гостей, яких розважали місцеві таланти та колоритний гурт "Шимони" з Горінчова.


  Освячення овець перед відправленням їх на Полонину – чудова справа, яку, сподіваємось, горінчовці продовжать і надалі, бо ж відновлення кожної древньої традиції дає нам можливість хоча б трошки поринути в минуле, чогось хорошого навчити наше молоде, підростаюче покоління. І дуже добре, що є у нашому районі ентузіасти, які ці традиції не забувають і успішно їх відроджують.


Khust. Today


Матеріали по темі:
Коментарі (0)

Додати коментар
Введіть число